прибавляти

прибавляти: -я́ю, -я́єш, недок., приба́вити, -влю, -виш; мн. приба́влять; док., розм.

1) перех. і неперех. Додавати, приєднувати що-небудь до чогось, збільшуючи кількість, розмір і т. ін. || Збільшувати, посилювати, продовжувати що-небудь. || Помилково або навмисно перебільшувати (звичайно вік).

2) перех. і неперех. Говорити або писати на додаток до чого-небудь сказаного чи написаного. || Говорити зайве, перебільшуючи що-небудь; прибріхувати.

3) перех., рідко. Те саме, що додавати 4).

Игры ⚽ Нужно решить контрольную?

прибавляти — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
прибавити — див. прибавляти … Український тлумачний словник
прибавка — и, ж., розм. 1) Дія за знач. прибавити, прибавляти 1) і прибавитися, прибавлятися I 1). ||Те, що прибавляють, що прибавилося до чого небудь. 2) Те саме, що добавка 2) … Український тлумачний словник
прибавлятися — I я/ється, недок., приба/витися, иться; мн. приба/вляться; док., розм. 1) Додаватися, приєднуватися як доповнення до чого небудь. 2) Збільшуватися кількісно, в розмірі і т. ін. || безос. Ставати більшим, інтенсивнішим, сильнішим. 3) тільки недок … Український тлумачний словник

Словари и энциклопедии на Академике